|
Прочитати роботу переможницю III туру конкурсу захисту наукових робіт Малої академії наук України
nr1.zip - 48 kB |
Рідкісні фотографії українських мовознавців, що перебували в еміграції
|
| <<< |
>>> |
|
|
Хто про відступ там говорить? Уперед лише прямує наша мова.
Хай підноситься все вище, все розкішніше, квітуче, – наша мова!
Переклад вірша Святоплука Чеха
Максимом Рильським
|
 |
Я присвятила свою роботу, на мою думку, актуальній темі – як українська інтелігенція, українські мовознавці та письменники у важких умовах еміграції і німецької окупації відстоювали право української мови бути мовою великого народу, збагачували мовну скарбницю новими працями. З цією метою я дослідила умови праці тих мовознавців, які в силу певних політичних обставин опинилися за мажами України – в Польщі, Чехії, Німеччині, Австрії, а також цілу низку праць цих мовознавців, що гуртувалися навколо створених ними середніх шкіл – гімназій і шкіл в таборах інтернованих, а також навколо українських вищих навчальних закладів – Українського Вільного Університету, Української Господарської Академії, Українського Наукового Інституту у Берліні, Українського Наукового Інституту у Варшаві та Українського Високого Педагогічного Інституту імені М. Драгоманова.
Зацікавили мене українські видання в період німецької окупації, особливо галицькі. Найцікавішим з них є часопис „Наші Дні”, що виходив у Львові всього 2 роки – з кінця 1941 по березень 1944 рр. Це було унікальне видання, яке поширювалося на всю Україну і навколо якого гуртувалися кращі літературно-мистецькі особистості – відомі українські мистці С. Гординський, Е. Козак, О. Курилас, А. Монастирський, Ів. Іванець, М. Мухин, С. Жук, О. Кульчицька, Л. Перфецький та ін., українські письменники, літературознавці, філологи та громадські діячі І. Багряний, Д. Гуменна, П. Ковалів, Л. Коваленко, Н. Королева, Ю. Косач, Ю. Липа, А. Любченко, В. Міяковський, О. Оглоблин, Т. Осьмачка, О. Тарнавський, Ю. Шерех-Шевельов, Б. Ольхівський, Д. Николишин, Д. Лукіянович, М. Семчишин, В. Сімович.
На сторінках „Наших Днів” за 2 роки було надруковано близько 10-15 праць, які і в наші дні не втратили свого значення. Це статті В. Сімовича „Лис Микита в новім одягу”, Д. К – я „Дві спроби архаїзації мови в історичній повісті”, М. Бараболяка „За українську правничу термінологію”, Д. К – я „З синоніміки (швидко-скоро-рано)”, П. Коваліва „Українські активні дієприкметники”, В. Сімовича „Українські прізвища з хресних імен”, „Як наголошувати наші прізвища на -енко?”, Ю. Шевельова „Три профілі”.
В наш час, коли на сторінках преси та в засобах масової інформації розгортається така активна боротьба за надання російській мові статусу другої державної, а звідси і утиски української мови, для багатьох буде прикладом ота героїчна боротьба українських мовознавців, письменників та інтелігенції за чистоту нашої мови, за її збагачення, яка велася у важкі часи української історії на сторінках небагатьох українських видань, а особливо на сторінках львівського часопису „Наші Дні”.
|
Відгук
на науково-дослідницьку роботу „Праця українських мовознавців в умовах еміграції та німецької окупації в 1941 – 1944 р.р.” Робота учениці 7 (11) класу Коломийської гімназії Зінько Мирослави „Праця українських мовознавців в умовах еміграції та німецької окупації в 1941 – 1944 р.р.” представляє собою цікаве дослідження історії українського мовознавства в неспокійні для розвитку та існування національної науки часи. Ця важка праця, яка на перший погляд може здатися нецікавою, вводить нас у нелегкі для української науки, зокрема мовознавства, часи, коли значна кількість наших вчених, рятуючись від політичних переслідувань, опинилася в еміграції і там, в умовах, далеких від нормальних і не завжди спокійних, продовжувала наукову діяльність, проводила наукові дослідження, відкривала школи та гімназії для неграмотних військовополонених, а також вищі українські навчальні заклади – інститути та університети. Юна дослідниця частково віднайшла і систематизувала розкиданий по різних періодичних виданнях матеріал, склала відповідний темі бібліографічний покажчик, ввела читача в майже невідомий світ популярного колись львівського часопису „Наші Дні”, який був свого часу єдиним українським виданням, на сторінках якого так широко було представлене українське мовознавство.
Дослідження Зінько М. цінне ще й тим, що з нього ми дізнаємося про наукову діяльність майже вже забутих видатних українських вчених-мовознавців О. Колеси, Є. Тимченка, В. Сімовича, Ст. та Р. Смаль-Стоцьких, Є. Єфремова, П. Коваліва, Я. Рудницького, І. Панькевича, А. Артимовича та багатьох інших вчених, які прославили українську науку далеко за межами нашої держави. Крім того, дослідниця знайомить нас з проблемами мови, які доводилось вирішувати в ті нелегкі часи, особливо з потребою очищення української мови від того негативного впливу на неї, який мав місце в умовах її тотальної русифікації.
Робота Зінько М. не тільки цікава, але й потрібна саме в наш час: вона вчить нас не забувати, яких значних зусиль докладали наші мовознавці в боротьбі за відстоювання мовної незалежності, її збагачення, вживання в процесі літературної творчості та викладання, щоб мова наша була державною мовою великого народу.
Л. Мельник
учитель гімназії,
керівник роботи
|
|
|