З чим це пов'язано? Безумовно, здебільшого з тим, як учень вивчив урок, наскільки він упевнений у своїх силах. Інколи буває ще й так. Ти дійсно добре знаєш урок. Коли на перерві товариш звернувся з проханням пояснити важке питання — ти без труднощів зробив це. А ось коли викликали відповідати, —ти з жахом усвідомлюєш, що майже все забув, у голові рій думок, які неможливо об'єднати в щось певне, швидко й надто сильно стукотить серце. Якщо це повторюється часто (вчитель оцінює твої відповіді не досить високо), й з часом ти можеш навіть звикнути до невдач і, коли будеш виходити відповідати, то заздалегідь будеш готовий до того, що завжди відповіси гірше, ніж вивчив. З'явиться невпевненість у собі, яка згодом може розповсюдитись і на спілкування з товаришами («Вони тільки роблять вигляд, що товаришують зі мною, а поза очі сміються з мене»). Для того, щоб цього не сталося, потрібно навчитися долати свій страх, жах, що виникає, коли ви відповідаєте біля дошки. Спробуй скористатися такими порадами:

1. Насамперед потрібно навчитися відтворювати, уявляти різноманітні емоційні стани. Намагайся досить чітко, з усіма подробицями уявити, що ти відчуваєш, коли вболіваєш (переймаєшся), коли зовсім спокійний, коли ти в стані напруження. Дуже добре, якщо ти спробуєш описати свої стани. Потім, декілька днів читай уривки з книг, вірші, спортивні коментарі, будь-які цікаві для тебе тексти, уявляючи себе то в одному, то в іншому стані. Витрачай на цю вправу не більше 10 хв за один раз. Коли ти навчишся легко виконувати вправу, можеш припинити її. Повертайся до неї лише тоді, коли тобі важко володіти своїм станом. Деяким учням, щоб уявити себе в тій чи іншій ситуації, потрібно відтворити про себе якусь певну мелодію. Пов'яжи схвильований, тривожний стан із однією з мелодій, а впевнений, спокійний — з іншою. Кожного разу, коли тобі потрібно «налаштувати» себе на спокійний впевнений лад, згадуй цю мелодію.

2. При підготовці домашнього завдання, частіше переказуй його вголос. Відповідай так, ніби ти відповідаєш у класі (уяви, що ти в класі, відповідаєш біля дошки). Краще відповідати урок перед дзеркалом (бажано бачити себе на весь зріст). Розповідаючи, стеж за своїм голосом, жестами, мімікою, позою. Якщо ти працюєш удвох із товаришем, то розповідайте один одному, але дзеркалом все одно користуйтеся. Нехай він сяде позаду тебе, так щоб відповідаючи, ти бачив не тільки себе, але й його. Стеж за його реакцією. Потім у класі, під час відповіді, знову дивися на нього. Звичайно, розповідати урок можна не тільки товаришеві, а й мамі, братові. Важливо, щоб за допомогою дзеркала ти міг стежити не тільки за собою, а й за реакцією слухачів. Корисно також розповідати, пояснювати уроки товаришам на перервах.

3. Коли тобі особливо важко відповідати, готуючи урок, скористайся порадою, яку дають спортсменам перед відповідальними змаганнями. Продумай всю відповідь до дрібниць, намагайся уявити все, що буде відбуватися, — можливі репліки вчителів і однокласників, наприклад, Петра на третій парті, який «викидає коники» і т. п. Намагайся уявити, як ти будеш переживати, відчувати себе в таких ситуаціях, як будеш себе поводити. Уявляй ситуацію у різних варіантах, з усіма можливими наслідками й вирішуй, як краще триматися, краще поводити себе у всіх випадках (задають додаткове питання, хтось кидає дошкульну репліку і т. п.). Дуже корисно уявити, як би поводилися в такій ситуації ті однокласники, відповіді яких тобі особливо сподобалися, а також ті, відповіді яких ні на що путнє не схожі. Обміркуй це після того, коли урок вивчений і переказаний, і ти переконався, що добре його знаєш. Не витрачай на це багато часу (5—7 хв не більше).

4. Вивчи напам'ять план відповіді, й, відповідаючи або переказуючи його вдома, намагайся дотримуватися цього плану. Завжди, коли це можливо, готуй до відповіді щось особливе, чим би ти зміг порадувати вчителів і здивувати однокласників (додатковий матеріал, цікавий приклад, оригінальне розв'язання задачі тощо). Знайди для цього повідомлення найбільш влучне (вчасне) місце в плані відповіді.

5. Вивчивши урок, намагайся дати собі відповідь, на яку оцінку ти розраховуєш (врахуй при цьому, що на оцінку впливає не тільки те, як ти вивчив урок сьогодні, а й твої попередні знання з цього предмету). Йдеться саме про «тверду» оцінку, той мінімум, на який ти можеш розраховувати. Запиши бажану оцінку.

6. Коли тебе викликають відповідати, виходь до дошки підкреслено повільно, спокійно, згадуючи той стан, в якому ти перебував, переповідаючи завдання вдома.

7. Формулюй мету відповіді. Але метою повинна бути не оцінка, на яку ти розраховуєш або боїшся одержати, а те, про що ти повинен розповісти (наприклад, «Я зможу розповісти про складносурядні та складнопідрядні речення»).

8. Відповідаючи, намагайся говорити спокійно, стежити за своїм голосом, затим, як ти тримаєш руки. Справа в тому, що по голосу можливо визначити твої турботи та почуття. Наприклад, у космонавтів, які знаходяться на космічному кораблі, основний контроль за їх емоційним станом здійснюється саме по голосу. Проте голос (так як і жести) не тільки «зраджує» нас, але й може позитивно впливати на наш стан — заспокоювати, додавати впевненості.

Тому, якщо ти будеш говорити впевнено, то можеш відчути себе більш спокійним. Якщо тобі задають додаткове запитання, не лякайся. Якщо ти знаєш матеріал, то зможеш відповісти правильно на запитання. Тільки не поспішай говорити те, чого не знаєш. Краще попередити вчителя, що тобі потрібно подумати над відповіддю.

9. Не бійся помилятися! Помилки бувають у всіх. Якщо неправильно відповів, помилився у розв'язанні задачі, намагайся якомога швидше виправити помилку. Якщо твою помилку помітив учитель та однокласники, а ти сам не зміг її виправити, запам'ятай її та проаналізуй вдома. Декому допомагає, коли при відповіді вони грають ролі— «логіка», «ерудита», «романтика» тощо, причому змінюють ці ролі від предмета до предмета, від уроку до уроку.

10. Після відповіді (краще вдома), проаналізуй, що було в твоїй відповіді вдалим, а що— ні. Насамперед поміркуй чи правильно ти сформулював мету відповіді й чи досягнув бажаного. Намагайся спочатку не думати про оцінку, яку одержав і тим більш не впадай у відчай, якщо отримав оцінку нижчу тієї, на яку розраховував (згадай, ти записав бажану оцінку). Розділи аркуш на дві частини. В одній частині (постав нагорі«+») запиши, що у відповіді, на твою думку, було позитивним. В іншій (нагорі постав«—») — що невдалим.

Коли зробиш це, подивися на аркуш і постав оцінку так, начебто ти поставив її сторонній людині. Порівняй оцінку з тією, яку ти поставив раніше й із тією, яку поставив тобі вчитель, намагайся зрозуміти за рахунок чого вийшла розбіжність. Якщо оцінка нижча за ту, на яку ти розраховував, намагайся зрозуміти, в чому конкретно твої недоліки й поступово ліквідуй їх. Якщо вища — проаналізуй, за рахунок чого ти домігся успіху, закріпи сильні сторони. Наступного разу, готуючись до відповіді зверни увагу на свої сильні й слабкі сторони, намагайся максимально використовувати сильні й звести нанівець слабкі.